.
 
м.Харків, вул. Зубарєва, 29

УРОК-КОНФЕРЕНЦІЯ

"ШЕВЧЕНКО – ХУДОЖНИК І ПОЕТ"
(7 клас)
 
Мета: ознайомити дітей із творчістю Тараса Шевченка як художника, дослідити етапи його становлення як художника; розвивати інтерес до вивчення творчості митців рідного краю, навички створення малюнків;  виховувати пошану до мистецьких скарбів України, почуття гордості за геніїв нашої землі.
Обладнання: репродукції з картин  Тараса Шевченка, балада «Тополя», уривки поем «Катерина», «Сліпий».
Міжпредметні зв’язки: українська література, інформатика.
 
Хід уроку
Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа.
І. Франко
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань:
– Які твори Тараса Шевченка ви читали?
– Який твір вам сподобався найбільше? Чому?
3. Повідомлення теми, мети, пояснення нового матеріалу.
  1.  Діти, ви знайомі з творчістю  Тараса Григоровича Шевченка як поета. Сьогодні ми познайомимося з ним як із художником.
    Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним словом, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало хлібом насущним, вираженням його творчого духу. Малярські роботи Тараса Григоровича викликають інтерес насамперед як високі мистецькі зразки.
    Художній хист митець відчув раніше за поетичний Ще в дитинстві він мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати, навколишній світ намагався відтворити за допомогою крейди та вугілля на стінах дверях, воротах. Малював він півнів, людей, церкву. Щоб стати художником, Шевченко мав пройти певну професійну підготовку, важку школу навчання, шукаючи вчителя серед сільських дяків-іконописців; опанувати сувору ширяєвську науку, відвідувати класи петербурзького Товариства заохочення художників, навчатися в Академії мистецтв.
– Хто може щось розповісти про ці періоди навчання Тараса Шевченка? (Учні по черзі ведуть розповідь).
  Повідомлення учнів 1.
І поезія, і малярство тісно переплітаються у творчості Шевченка. Та якщо на поезію він дивився лише як на покликання, то малювання стало його професією, засобом існування. Художникові часто доводилося виконувати роботи на замовлення. Є твори, теми для яких диктувало Тарасу Григоровичу саме життя. Ці картини, так само як і поезії, виконані в одному й тому ж реалістичному ключі. Їх досить багато в образотворчій спадщині художника. Це різноманітні ілюстрації, серія автопортретів, самостійні композиції на історичну і побутову тематику, знамениті серії «Живописна Україна», «Притча про блудного сина» та інші.
   Навчання в Академії мистецтв під керівництвом великого майстра Карла Брюллова дозволило Шевченкові блискуче оволодіти мистецтвом живопису. Вже в перші роки навчання в Академії мистецтв він робить спроби втілити свої поетичні задуми в малюнках. Одна з поетичних легенд надихнула його на створення балади «Тополя» (1839). У цьому ж році Шевченко створив і малюнок «Тополя».

 
   Балада і малюнок присвячені й були подаровані Пелагеї Петровській – сестрі художника П. Петровського. Малюнок не є ілюстративним, але він близький за своїм настроєм до однойменної балади, особливо, до поетичного вступу та епілогу балади:
                       По діброві вітер виє,
                       Гуляє по полю,
                       Край дороги гне тополю
                       До самого долу.
                       Стан високий, лист широкий –
                       Нащо зеленіє?
                       Кругом поле, як те море
                       Широке, синіє. Чумак іде, подивиться
                       Та й голову схилить;
                       Чабан вранці з сопілкою
                       Сяде на могилі,
                       Подивиться – серце ниє:  
                       Кругом ні билини!
                       Одна, одна, як сирота
                       На чужині, гине!
  Повідомлення учнів 2.
   Про вплив поетичних образів Шевченка на його творчість як художника свідчить робота над картиною «Катерина», створеною 1842 року.
  Тема зганьбленої дівчини-селянки завжди хвилювала митця і знайшла образне втілення в багатьох його творах. Художник зображує просту дівчину-селянку в національному вбранні, босу, на тлі типового українського пейзажу сільської околиці з безкраїм степом, куренем і селянином-ложкарем, високою козацькою могилою, на якій маячить вітряк.
3. Евристична бесіда.
– Кого ми бачимо на передньому плані? (На передньому плані ми бачимо засмучену Катерину, освітлену сонцем).
– Хто на другому плані картини? (На другому плані картини її спокусник – пан офіцер).
– Хто у поемі є центральною постаттю? (Центральною постаттю у поемі є Катерина).
   У кожному рядку відчувається присутність автора. Це саме спостерігаємо і на картині, в композицій якої, мабуть, невипадково введений і образ селянина-ложкаря, що співчутливим і розуміючим поглядом проводжає зганьблену дівчину.
  Просту дівчину з народу поет протиставляє бездушному панові. Згадайте епізод, де це найбільш помітно.
   Тепер подивіться на картину. Така ж контрастність знайшла своє відображення і в однойменній картині.
– З чого це видно? (Пан офіцер зображений на другому плані, в затіненій частині).
 - У поемі краса дівчини протиставляється тяжкій долі. А в картині? (В картині краса дівчини контрастує з її глибокою печаллю, про що говорить прекрасне, але засмучене обличчя Катерини. Голова опущена, очі заплакані).
                            …Серце моє!
                            Не плач, Катерино,
                            Не показуй людям сльози,
                            Терпи до загину!
  4. У творчій спадщині митця спостерігається і зворотний вплив виплеканих художником образів на їх поетичне втілення. Це, наприклад, малюнки 1843 року на тему «Сліпий», що були створені більш як за два роки до написання однойменної поеми.
 
– Який сюжет зображено на картині «Сліпий»? (На картині зображено молодого, але сліпого кобзаря з хлопчиком-поводирем, до співу якого прислухається молода дівчина, що стоїть за тином).
   При створені поеми «Сліпий» ожили в поетові ті самі настрої, думки, які володіли ним під час роботи над малюнками. Це почуття любові до героїв, вболівання за їх щастя й долю.
– Яким словам із поеми відповідає цей малюнок?
(Отак на улиці, під тином Ще молодий кобзар стояв
І про невольника співав. За тином слухала Ярина.
    Повідомлення учнів 3.
    Наслідком першої подорожі Шевченка в Україну в 1843–1844 роках був альбом офортів «Живописна Україна».   

   
   Повідомлення учнів 4.
   Інтерес до портретного живопису виявився у Шевченка дуже рано. Ще до вступу в Академію мистецтв він пише низку портретів. Узагалі Тарас Шевченко створив велику галерею портретів своїх сучасників, серед них олійні, акварельні, офортні, а також виконані олівцем та сепією. Він також створив багато автопортретів, їх близько 60.

 
 
 У мистецькому доробку Шевченка є багато пейзажних малюнків. У пейзаж художник обов'язково вводить людину, але є в нього і декілька «чистих» пейзажів.

   Сьогодні ви ознайомилися з деякими малярськими роботами Тараса Шевченка.
4. Практична робота.
Завдання: зробити ілюстрацію до поетичного твору митця.
5. Підбиття підсумків.
6. Перегляд кращих робіт.